Історія людини, яка понад 20 років вживала вуличні наркотики, та врешті стала клієнтом громадської організації “Клуб “Шанс”, перевірила своє здоров’я й почала лікувати наркозалежність.
«Певний час ми бачили під кабінетом зменшення шкоди чоловіка, який не був клієнтом профілактики, й точно не стояв на обліку як пацієнт замісної підтримувальної терапії. Людина спілкувалася з клієнтами Шансу, приходила з ними до нашого пункту, тож ми здогадувалися, що він вживає вуличні наркотики», — говорить соціальна працівниця Яна Дейнека.
Як виявилося, понад 20 років чоловік вживав наркотики, а в останні роки перейшов на ін’єкційний метод.
«Ми запропонували йому стати клієнтом напряму профілактики “Клубу “Шанс”, пояснили, що так він зможе безкоштовно отримувати шприци, голки, презервативи. Він погодився», — говорить Яна.
Після цього людині оформили картку клієнта з індивідуальним кодом, провели консультацію про соціально-небезпечні хвороби, протестували швидкими тестами на ВІЛ і вірусний гепатит С, зробили скринінг на туберкульоз.
Окрім цього, соціальні працівники вмотивували чоловіка розпочати шлях до відмови від вуличних наркотиків, і лікування наркозалежності за допомогою препаратів замісної підтримувальної терапії. За словами соціального працівника “Клубу “Шанс” Олександра Душка, клієнт відразу почав збирати необхідні документи, і вже за кілька днів став пацієнтом сайту ЗПТ.
«Перше, що дає замісна терапія — декриміналізацію. Людина виходить із тіні: їй не потрібно бігати шукати вуличні наркотики, діставати на них гроші. Вона стає пацієнтом державної програми, щодня приходить до лікарні за препаратами та отримує їх безкоштовно. Терапія подавляє синдром відміни — ломку, даючи пацієнту шанс на нормальне життя: роботу, сім’ю тощо», — розповідає Олександр.
Окрім цього, важливо, що людина зменшує ризиковану поведінку — перестає вживати ін’єкційно та потрапляє під нагляд медиків. Це допомагає знизити можливість зараження інфекційними хворобами, що передаються через кров.
Також соціальні працівники пояснюють — у разі евакуації чи переїзду пацієнта ЗПТ у інше місто, або якщо він потрапить у лікарню чи установу виконання покарань, він все одно зможе офіційно отримувати препарати.
«Резюмуючи, за тиждень ми вирішили низку проблем людини: обстежили його на соціально небезпечні хвороби, видали безкоштовні профілактичні матеріали, проконсультували, допомогли стати пацієнтом замісної терапії та розпочати лікування наркозалежності», — говорить соціальна працівниця Яна Дейнека.
За словами фахівчині, після цього чоловік приходив до пункту профілактики та ділився, що не очікував швидкого вирішення його ситуації.
«Він казав, що давно слідкував за нашими соціальними мережами, знав про нашу роботу, але не вірив, що йому можуть так допомогти».
Робота напряму профілактики ВІЛ серед ЛВНІ фінансується ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України».
